1 листопада –День пам'яті померлих? Звідки це свято?

У Православному Церковному Календарі відзначені дні особливого поминання померлих. В основному це Вселенські Батьківські та Поминальні  Суботи.  Згідно з практикою Православної Церкви, ми всі разом молимося за спочилих родичів,  друзів та знайомих у Мясопустну  суботу (перед мясопустною неділею), Троїцьку (перед святом Святої Трійці), Другу, Третю та Четверту суботи Великого Посту. Осінній Поминальний День у Церковному Православному Календарі називається Дмитрівська Поминальна Субота та відзначається у найближчу суботу перед святом  святого великомученика Димитрія (8 листопада), тобто конкретних дат не вказано – тільки загально-православні дні.  Практика «палити свічки» 1 листопада не вказане як один із таких днів. Отже...

Звідки до нас прийшла практика відвідин цвинтарів 1 листопада?

Римська Церква святкує цей день як день як день всіх святих. Спочатку це було свято мучеників, яке поступово прийняло характер спомину всіх спочилих.

У світовій практиці, а особливо  у Мексиці та деяких іспаномовних країнах,  а також у деяких країнах Азії та Європи, день 1 та 2 листопада відзначається як День Мертвих. При цьому, 1 листопада визначене для вшанування душ померлих дітей та немовлят, а 2 листопада – для вшанування душ померлих дорослих. Язичницькі заходи цих народів відображають їхнє розуміння смерті та місця для душ спочилих родичів. Вони будують традиційні вівтарі на могилах, які прикрашають фігурками черепів, квітами, солодощами та різними напоями. На могилах дорослих переважають алкогольні напої. З квітів використовуються яскраві квіти, переважно оранжеві чорнобривці, які мають назву «Квіти мертвих». Люди приносять «жертву» душам померлих, так як вважають, що вони можуть відвідувати свої домівки. Природно, що при такому відношенні до душі спочилого родича, мексиканці бажають якось «задобрити» померлих. Між іншим, до початку іспанської колонізації, мексиканські Індіани тримали справжні черепи у себе вдома та вважали за необхідне приносити їх на різні свята. За довго до цього під час правління Ацтеків святкувалося свято на честь язичеської богині мертвих Міктлансіуатль.

Пам'ятка для Православних Християн у день 1 листопада

Православні Християни повинні розрізняти загально-церковну практику від суто світської. Практика відвідин цвинтарів 1 листопада становиться у нас якраз світською. Там, де така потреба виникає, Церква допомагає свої чадам освячувати ці дні молитвою за спочилих родичів.  При цьому, ми повинні пам’ятати особливі дні молитви за померлих, які встановлені Православною Церквою виходячи з богослужбової практики, щоб у єдності з усіма Православними Християнами помолитися за спокій душ та дарування їм Небесного Царства. Адже саме молитва, а не свічка, зближує всіх нас через Христа.

Свічки, які ми запалюємо на могилах спочилих символізують наші гарячі молитви за тих, кого вже немає серед нас, а також світло Христової правди про загальне воскресіння всіх мертвих у день Другого Христового Пришестя. Наші молитви за померлих підносяться до Господа через нашу любов до них, а не через страх їхнього повернення.

Отже, для православних християн відвідини цвинтарів завжди пов’язані з молитвою за померлих. Наша віра у воскресіння мертвих спонукає нас до молитви, адже  після смерті людина не зникає, а переходить у вічне життя. Бог не є Богом мертвих, але живих, тобто, перед Богом всі живі.

Для сайту "Православний Світ"