Служіння особливих людей

Наше суспільство потерпає від нестачі милосердя, поваги, любові та людських відносин. Дивним є те, що майже всі це бачать або відчувають, але, насправді, очікують виправлення такої ситуації в першу чергу від інших. Одним – не та світська влада, іншим – не той архієрей або священник, третім  не під силу «важка ноша» церковних правил…  Звичайно, є чимало справжніх християн, які щиро служать Богу та людям «Христа ради». На жаль, їх часто вважають за «не таких».  У церкві є ще і особливі люди – люди з фізичними вадами – які служать Богу як можуть, але щиро і від усього серця, не нарікаючи на своє становище.


Хвороба Дауна – важка хвороба. Але для багатьох вірних Церкви Христової навіть такий недуг не є перешкодою для виконання посильних обов’язків на парафіях. Є люди з цією хворобою, які  несуть різні послухи у Православних храмах та обителях: від догляду за свічками біля ікон до паламарів у олтарі,  від  асистентів у літніх таборах до активних помічників при недільних школах. Їхня щира і не затьмарена лестощами посмішка розкриває їхні люблячі серця та робить нас, умовно здорових людей, щирішими та вдячнішими. Вони «розквітають» при першій же можливості послужити Богу та людям.
Не секрет, що наше «здорове» суспільство часом ставиться до людей з фізичними вадами упереджено, не робить всього можливого для надання можливості таким особливим людям бути корисними для суспільства. Часом можна почути насмішки чи навіть зневажливі слова на адресу людей з фізичними вадами. Це вже моральні та духовні вади нашого суспільства, які милосердий Господь виявляє через тих же особливих людей – людей з вадами фізичного здоров’я – яких суспільство деколи ізолює від себе.
Головна роль людей з фізичними вадами у суспільстві в загальному та на церковних парафіях безпосередньо полягає  в тому, що через них Господь вчить нас бути милосердними та вдячними за Його благословення, відкриває наші недоліки та гріховні слабості, а загалом – спасає всіх нас.
Завдання нашого умовно «здорового» суспільства та безпосередньо на парафіях – надати можливість людям з фізичними вадами реалізувати свій потенціал у всіх можливих напрямках та проявляти милосердя до всіх. Прояв любові до інших відкриває двері наших сердець для того, щоб любов могла бути проявлена і до нас.