Cвященик Іоанн Шандра

У теперішній час серед православних людей можна почути дивні розмови на тему компетентності церковного управління. Результатом цього є різні форми виступів проти церковної влади, єпископату та Священного Синоду, проголошення «церковників» некомпетентними, накреслення плану дій, відмінного від установленого Церквою порядку. Все частіше лунають ультимативні попередження чи навіть погрози з вуст «найправославніших із православних» у адресу священноначалія при незгоді останніх іти на повідку у перших. У деякій літературі, яку в основному роздають безкоштовно, уже є натяки на те, що «церковники» ніби то не дбають про наше спасіння, тому ми повинні відстояти свої осібні погляди та взяти «справу» у свої руки.

Це ще не вибори парламенту у нашій країні. І тим більше не вибори президента. Мова піде про особистий вибір, вибір волі, духу і майбутнього шляху тільки для себе. У теперішньому світі, можливо не менше, ніж коли не-будь,різні структури, групи, угрупування, пробують діяти на нас різними засобами для того, щоб перетворити нас на споживачів їхнього «добра» та а «двигунів» їхньої реклами за наші ж кошти. І при цьому потрібно відмітити, що це робиться досить успішно і зі сторони багатьох із нас навіть добровільно.

«Я все зробила як належить: помолилася за нього, осяяла його хресним знаменням, поставила свічку перед іконою, а він все одно загинув. Бог мене не послухав. Кому потрібний такий Бог!» Слаба віра або невіра в Бога може наводити до таких відчайдушних висновків. Хоча, швидше, це не стільки невір’я, як звичайні забобони, віра в обряд, в те, що щось зроблене або виконане «як треба» обов'язково повинно спрацювати: раніше ж спрацьовувало. Ставили ж свічки перед «потрібними» іконами до цього і нічого - все було нормально. А ту раз… і вийшов збій. Збій не у формулі дії, яку застосовували багато разів впродовж життя, а в неодмінно очікуваному результаті. Замість очікуваного благополуччя в справах - смерть коханого. Питання тут очевидне до болю: чо-му? У чому справа? Що не так? Чому Бог не прийняв мою жертву?